Приповісті26

Приповісті про нерозумного та безумство

1
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

Безумство лінивого

13
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

Уникай сварок і пліток

17
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

Небезпека обману та злоби

23
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
29
Consolidated into verse 28 by this translation.
Use ← → arrow keys to navigate
Settings

Reading Style

Typeface

Font Size 19px

Options