Біблійні вірші про Pride

Того дня ти не бу́деш соро́митись всіма́ своїми діла́ми, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відки́ну з твоєї сере́дини тих, хто радіє твоєю пишно́тою, і ти ви́соко більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.

Бо ось наступає той день, що пала́є, як піч, і стануть всі пи́шні та кожен, хто чинить безбо́жне, соломою, — і спа́лить їх день той, який наступа́є, говорить Госпо́дь Савао́т, Який не позоста́вить їм ко́реня, ані галу́зки.

Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.

А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.

І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,

і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!

І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.

Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!

Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.

А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, — нехай буде він вам за слугу.

Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,

і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,

Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?

Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!

„Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,

і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“ І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.

Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.

Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“

Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.