Біблійні вірші про Predestination

і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.

Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —

і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,

забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,

у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.

Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!

Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.

А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я ви́брав.

Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав!

І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє.

„І прийшло мені слово Господнє, гово́рячи:

Ще поки тебе вформува́в в утро́бі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра́, тебе посвятив, дав тебе за пророка наро́дам!

„Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, — а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“ Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь, а Я Якова був полюбив,

а Іса́ва знена́видів, і зробив його гори спусто́шенням, а спа́док його — для шака́лів пустині.

Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.

Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!

Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“

Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.

Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.

І коли б не вкороти́лись ті дні, не спаслася б ніяка люди́на; але через ви́браних дні ті вкоро́тяться.

Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“

І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.