Skip to content

Біблійні вірші про Perseverance

159 віршів · 26 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. бувши вкорі́нені й збудо́вані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас на́вчено, збагачуючись у ній з подякою.

  2. Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́!

  3. Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́!

  4. Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!

  5. Отже, бра́ття, стійте й тримайтеся переда́нь, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посла́нням.

  6. Сам же Госпо́дь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благода́ті вічну потіху та добру надію, —

  7. нехай ваші серця Він поті́шить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!

  8. А ви, бра́ття, не вто́млюйтеся, коли чините добре.

  9. З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

  10. Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

  11. Отож, сину мій, зміцняйся в благода́ті, що в Христі Ісусі вона!

  12. А ти терпи лихо, як добрий воя́к Христа Ісуса!

  13. А коли терпимо́, то будемо ра́зом тако́ж царюва́ти. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!

  14. А ти в тім пробува́й, чого́ тебе на́вчено, і що тобі звірено, ві́даючи тих, від ко́го навчився був ти.

  15. Я змагався добрим зма́гом, свій біг закінчи́в, віру зберіг.

  16. А від усякого вчинку лихого Господь мене ви́зволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амі́нь!

  17. що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.

  18. Через це подобає нам більше вважати на почуте, шоб ми не відпали коли.

  19. І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

  20. Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

  21. Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

  22. Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, трима́ймося визнання нашого!

  23. Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,

  24. Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного да́ру, і стали уча́сниками Духа Святого,

  25. і скуштували доброго Божого Слова та сили майбу́тнього віку,