Біблійні вірші про Judge

А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —

бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!

Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!

Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку наро́ду Його,

і духом права тому́, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами пове́ртає бій!

А наро́д Мій будуть вони навчати розрізняти між святим та звичайним, і зроблять їх знаю́чими різницю між нечистим та чистим.

А в супере́чці вони стануть, щоб судити, — правосу́ддям Моїм розсудять її, і будуть стерегти́ Зако́ни Мої, і устави Мої при всіх святах Моїх, і суботи Мої будуть святити!

А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.

А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.

Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“

Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.

Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.