Skip to content

Біблійні вірші про Bethany

33 віршів · 5 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,

  2. підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

  3. Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?

  4. Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.

  5. Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

  6. Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

  7. Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.

  8. Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“

  9. І коли вони набли́зились до Єрусалиму, до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

  10. і каже до них: „Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви зна́йдете зараз прив'язане осля́, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

  11. Коли ж скаже хто вам: „Що́ це ви робите?“ відкажіть: „Господь потребу́є його, — і віді́шле його сюди зараз“.

  12. І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'я́зане коло воріт ізнадво́ру було при дорозі, — і відв'язали його.

  13. А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: „Що́ ви робите? По́що осля ви відв'я́зуєте?“

  14. Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, — і відпущено їх.

  15. І вони привели́ до Ісуса осля́, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

  16. Багато ж наро́ду стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зе́лень, натя́ту в полях.

  17. А ті, що йшли перед Ним і поза́ду, викрикували: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́!

  18. Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Оса́нна на висоті!“

  19. Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфа́нію з Дванадцятьма́.

  20. А назавтра, коли вони вийшли з Віфа́нії, Він зголодні́в.

  21. І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.

  22. Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.

  23. А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.

  24. Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,

  25. Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.