Біблійні вірші про Bethany: Jesus attends a feast in

Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,

підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?

Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.

Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.

Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“

Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

А Марія взяла літру мира, — з найдоро́жчого на́рду паху́чого, і намасти́ла Ісусові но́ги, і воло́ссям своїм Йому но́ги обтерла. І пахощі мира наповнили дім!

І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріо́тський, що мав Його видати:

„Чому мира оцього за триста дина́рів не про́дано, та й не ро́здано вбогим?“

А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.

І промовив Ісус: „Позостав її ти, — це вона на день по́хорону заховала Мені.

Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!“

А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.