Lazarus

Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.

Тоді просто сказав їм Ісус: „Умер Лазар.

І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“

Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

А на́товп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприхо́дили не з-за Ісуса Само́го, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.

А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

Тоді свідчив наро́д, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гро́бу, і воскресив його з мертвих.