Біблійні вірші про Lazarus

Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.

Тоді се́стри послали до Нього, говорячи: „Ось незду́жає, Господи, той, що любиш його!“

Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.

Після ж того говорить до учнів: „Ходімо зно́ву в Юдею“.

Йому учні сказали: „Учителю, таж допі́ру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди пі́деш?“

Ісус відповів: „Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткне́ться, — цьогосвітнє бо світло він бачить.

А хто ходить нічно́ї пори, той спіткнеться, — бо немає в нім світла“.

Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.

А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.

Та про смерть його мовив Ісус, вони ж ду́мали, що про сонний спочи́нок Він каже.

Тоді просто сказав їм Ісус: „Умер Лазар.

Ісус же розжа́лобивсь знову в Собі, і до гро́бу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній наляга́в.

Промовляє Ісус: „Відваліть цього каменя!“ Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: „Уже, Господи, чути, — бо чотири вже дні він у гро́бі“.

Ісус каже до неї: „Чи тобі не казав Я, що як бу́деш ти вірувати, — славу Божу побачиш?“

І зняли́ тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: „Отче, дяку прино́шу Тобі, що Мене Ти почув.

Та Я знаю, що Ти за́вжди почуєш Мене, але ради наро́ду, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене“.

І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“

І вийшов померлий, по рука́х і нога́х обв'я́заний па́сами, а обличчя у нього було́ перев'я́зане хусткою. Ісус каже до них: „Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив“.

Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфа́нії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.

І для Нього вече́рю там спра́вили, а Марта прислуго́вувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.

А первосвященики змо́вилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,

бо багато з юдеїв з-за нього відхо́дили, та в Ісуса ввірували.