Біблійні вірші про Families

Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,

та Господь справедливий, — Він шну́ри безбожних порва́в!

Нехай посоро́млені бу́дуть, і хай повідступа́ють назад усі ті, хто Сіона нена́видить!

Бодай стали вони, як трава на даха́х, що всихає вона, поки ви́росте,

Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.

А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.

Тоді се́стри послали до Нього, говорячи: „Ось незду́жає, Господи, той, що любиш його!“

Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.

А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.

А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“.

І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.

І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні.

І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.