Біблійні вірші про Sleep

так і та люди́на покладе́ться — й не встане, — аж до закі́нчення неба не збудяться лю́ди та не прокинуться зо́ сну свого.

Коли труд своїх рук будеш їсти, — блаже́н ти, і до́бре тобі!

Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“

А ввійшовши, сказав Він до них: „Чого ви мету́шитеся та плачете? Не вмерло дівча́, але спить!“

А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.

А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“

Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.

А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.

Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покі́йних через Ісуса приведе́ Бог із Ним.