Біблійні вірші про Ahikam

І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царе́вому слузі, говорячи:

„Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї зна́йденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас“.

І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сто́рожа шат, — вона сиділа в Єрусалимі, на Ново́му Місті, — і говорили до неї.

А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку наро́ду забити його.

і послали вони, і взяли́ Єремію з подвір'я в'язни́ці, і дали́ його до Ґедалі́ї, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб ви́вести його до дому. І осівся він серед наро́ду.

І коли той не наверта́вся на це, сказав далі: „То вернися до Ґедалі́ї, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними міста́ми, і живи з ним серед народу; або куди тобі подо́бається, туди йди“. І дав йому начальник царсько́ї сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.

І прийшов Єремія до Ґедалії, сина Ахікамового, до Міцпи́, й осівся з ним серед наро́ду, позосталого в краю́.

А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалі́ю, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жіно́к та дітей, і тих з бідних кра́ю, що не були вигнані до Вавилону,

то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.

І Ґедалі́я, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягну́вся їм та їхнім людям, говорячи: „Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у кра́ї й служіть вавилонському царе́ві, — і буде вам добре!

А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що при́йдуть до нас. А ви збирайте вино й літні пло́ди та оливу, і складайте в ваш по́суд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли́!

І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх края́х, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.

І верну́лися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозі́гнані, і прийшли до Юдиного кра́ю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плоді́в дуже багато.

А Йоханан, син Кареахів, та всі військо́ві зверхники, що були на полі, прийшли до Ґедалії до Міцпи,

та й сказали до нього: „Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе?“ Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.

А Йоханан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: „Нехай я піду́ й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається. На́що мають забити тебе, і буде розпоро́шений увесь Юда, зі́браний до тебе, і погине останок Юди?“

І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: „Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!“

І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаї́л, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царсько́го, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там ра́зом хліб у Міцпі.

І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настанови́в був начальником над кра́єм.

І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв воякі́в, що знахо́дилися там.

І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, — а ніхто про це не знав, —

і поприхо́дили люди з Сихему, з Шіло́ та з Самарії, вісімдеся́т люда оголеноборо́дих, і в подертій одежі та з нарі́заними знака́ми на тілі, а в їхній руці хлі́бна жертва та ла́дан, як прине́сення для Господнього дому.

І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи́ та пла́чучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: „Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!“