TRV
circa 6 BC – AD 30
The Life of Jesus
The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.
Вірші цього періоду
- Від Луки 22:31бл. 33 н. е.
І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
- Від Луки 22:32бл. 33 н. е.
Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
- Від Луки 22:33бл. 33 н. е.
А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
- Від Луки 22:34бл. 33 н. е.
Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
- Від Луки 22:35бл. 33 н. е.
І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.
- Від Луки 22:36бл. 33 н. е.
„А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
- Від Луки 22:37бл. 33 н. е.
Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
- Від Луки 22:38бл. 33 н. е.
І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
- Від Луки 22:39бл. 33 н. е.
І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
- Від Луки 22:40бл. 33 н. е.
А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
- Від Луки 22:41бл. 33 н. е.
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
- Від Луки 22:42бл. 33 н. е.
благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
- Від Луки 22:43бл. 33 н. е.
І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
- Від Луки 22:44бл. 33 н. е.
А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
- Від Луки 22:45бл. 33 н. е.
І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
- Від Луки 22:46бл. 33 н. е.
І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
- Від Луки 22:47бл. 33 н. е.
І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“] .
- Від Луки 22:48бл. 33 н. е.
Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
- Від Луки 22:49бл. 33 н. е.
А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
- Від Луки 22:50бл. 33 н. е.
І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
- Від Луки 22:51бл. 33 н. е.
Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
- Від Луки 22:52бл. 33 н. е.
А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
- Від Луки 22:53бл. 33 н. е.
Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
- Від Луки 22:54бл. 33 н. е.
А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
- Від Луки 22:55бл. 33 н. е.
Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.