Перейти до вмісту

circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. Єзекіїль 24:5бл. 590 до н. е.

    Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його.

  2. Єзекіїль 24:6бл. 590 до н. е.

    Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к!

  3. Єзекіїль 24:7бл. 590 до н. е.

    Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.

  4. Єзекіїль 24:8бл. 590 до н. е.

    Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́.

  5. Єзекіїль 24:9бл. 590 до н. е.

    Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я!

  6. Єзекіїль 24:10бл. 590 до н. е.

    Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть.

  7. Єзекіїль 24:11бл. 590 до н. е.

    І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.

  8. Єзекіїль 24:12бл. 590 до н. е.

    Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю!

  9. Єзекіїль 24:13бл. 590 до н. е.

    У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі.

  10. Єзекіїль 24:14бл. 590 до н. е.

    Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“

  11. Єзекіїль 24:15бл. 590 до н. е.

    І було мені слово Господнє таке:

  12. Єзекіїль 24:16бл. 590 до н. е.

    „Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя.

  13. Єзекіїль 24:17бл. 590 до н. е.

    Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“.

  14. Єзекіїль 24:18бл. 590 до н. е.

    І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.

  15. Єзекіїль 24:19бл. 590 до н. е.

    І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш?

  16. Єзекіїль 24:20бл. 590 до н. е.

    І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:

  17. Єзекіїль 24:21бл. 590 до н. е.

    Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча.

  18. Єзекіїль 24:22бл. 590 до н. е.

    І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти.

  19. Єзекіїль 24:23бл. 590 до н. е.

    А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного.

  20. Єзекіїль 24:24бл. 590 до н. е.

    І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог.

  21. Єзекіїль 24:25бл. 590 до н. е.

    А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, —

  22. Єзекіїль 24:26бл. 590 до н. е.

    того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха.

  23. Єзекіїль 24:27бл. 590 до н. е.

    Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“

  24. Єзекіїль 25:1бл. 590 до н. е.

    І було мені слово Господнє таке:

  25. Єзекіїль 25:2бл. 590 до н. е.

    „Сину лю́дський, зверни́ своє обличчя до Аммо́нових синів, і пророкуй на них.