Jesus

Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,

щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!

Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.

додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.

Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.

Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.

Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.

Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,

Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.

Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,

щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,

щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,

Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.

я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.

Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю́ навіть пла́чучи, пово́дяться, як вороги хреста Христового.

Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,

Який перемінить тіло нашого пони́ження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.

Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!