Біблійні вірші про Women

Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!

Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:

вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.

Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —

він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,

як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...

А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:

Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,

бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!

Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.

Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.

Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.

Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.

Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.

Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:

хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.

Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона: