Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Women: First at the sepulcher

23 віршів · 47 аспектів

Вірші про First at the sepulcher

  1. А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.

  2. Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його.

  3. Як минула ж субота, Марія Магдали́на, і Марія Яковова, і Саломі́я накупили па́хощів, щоб піти й намастити Його.

  4. І на світа́нку дня першого в тижні, як схо́дило сонце, до гро́бу вони прибули́,

  5. і говорили одна о́дній: „Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?“

  6. А зиркну́вши, побачили, що камінь відва́лений; був же він дуже великий.

  7. І, ввійшовши до гро́бу, побачили там юнака́, що право́руч сидів, і був одя́гнений в білу одежу, — і жахнулись вони.

  8. А він промовляє до них: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'я́того, Ісуса Назаряни́на. Він воскрес, — нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були́.

  9. А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

  10. А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!

  11. Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.

  12. А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.

  13. Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

  14. А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,

  15. та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.

  16. А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

  17. І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.

  18. А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

  19. Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.

  20. Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.

  21. І згадали вони ті слова́ Його!

  22. А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

  23. То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.