- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
Біблійні вірші про Resurrection
Ключові біблійні вірші
Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́?
Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.
Знаємо бо, коли зе́мний мешка́льний наме́т наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, - дім нерукотво́рний та вічний.
Тому́ то й зідхаємо, бажаючи приодягти́ся будівлею нашею, що з неба,
коли б тільки й одя́гнені ми не знайшлися нагі́!
Бо ми, знахо́дячися в цьому наметі, зідхаємо під тягаре́м, бо не хочемо роздягти́ся, але одягти́ся, щоб смертне поже́рлось життям.
А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завда́ток Духа.
І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
і нас, що мертві були через прогріхи, оживив ра́зом із Христом, — спасені ви благода́ттю, -