Skip to content

Біблійні вірші про Resignation

132 віршів · 30 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.

  2. Робіть усе без наріка́ння та сумніву,

  3. Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

  4. Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

  5. Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

  6. зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,

  7. щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.

  8. Так що ми самі хва́лимось вами по Божих Церквах за ваші стражда́ння та віру в усіх переслі́дуваннях ваших та в у́тисках, що їх переносите ви.

  9. А ти терпи лихо, як добрий воя́к Христа Ісуса!

  10. Але ти будь пи́льний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благові́сника, сповня́й свою службу.

  11. Бо я вже за жертву стаю, і час відхо́ду мого вже настав.

  12. Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабу́нок свого майна́ прийняли́ з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно немину́ще та краще.

  13. Тож подумайте про Того, хто перете́рпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.

  14. Ви ще не змага́лись до крови, борю́чись проти гріха,

  15. і забули на́гад, що говорить до вас, як синів: „Мій сину, — не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоря́є тобі.

  16. Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає“!

  17. Коли те́рпите кару, то ро́бить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що ба́тько його не карає?

  18. А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з пере́любу, а не сини.

  19. А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, — і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні кори́тися ми Отцеві ду́хів, щоб жити?

  20. Ті нас за короткого ча́су карали, як їм до вподоби було́, Цей же на ко́ристь, щоб ми стали учасниками Його святости.

  21. Усяка кара в тепе́рішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для на́вчених нею приносить ми́рний плід праведности!

  22. Тому́ то „опущені руки й коліна знемо́жені ви́простуйте“,

  23. А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,

  24. а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —

  25. Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас.