Біблійні вірші про Resignation

Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

А Павло відповів: „Що́ робите ви, плачучи́ та серце мені розрива́ючи? Бо за Ім'я́ Господа Ісуса я готовий не тільки зв'я́заним бути, а й померти в Єрусалимі“!

І не могли ми його вмо́вити, і замовкли, сказавши: „Нехай діється Божа воля!“

І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпели́вість,

а терпеливість — до́свід, а досвід — надію,

а надія не засоро́мить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.

Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?

Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?

Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх.

О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!

тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,

Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,

а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,

у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,

у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові,

у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці,

через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;

як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;

як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!

У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.

через чека́ння й надію мою, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але ці́лою сміли́вістю, як за́вжди, так і тепер Христос буде звели́чений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

Бо для мене життя — то Христос, а смерть — то надба́ння.

А коли життя в тілі — то для мене плід ді́ла, то не знаю, що́ вибрати.

Тягнуть мене одне й друге, хоч маю я бажа́ння померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.