Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Religious Zeal

726 віршів · 5 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне!

  2. Тому́ ми й пильнуємо, - чи зостаємося в домі тіла, чи вихо́димо з дому, - бути Йому лю́бими.

  3. Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.

  4. Коли бо ми з розуму сходимо, - то Богові, коли ж при здоровому розумі, - то для вас.

  5. Бо Христова любов спону́кує нас, що ду́мають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.

  6. Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служі́ння прими́рення,

  7. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!

  8. Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне,

  9. а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,

  10. у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х,

  11. у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові,

  12. у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці,

  13. через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві;

  14. як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті;

  15. як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.

  16. Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене!

  17. Дайте місце для нас! Ми ніко́го не скривдили, ніко́го не зіпсували, нікого не ошука́ли!

  18. Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажа́ння, яку горливість, яку по́мсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.

  19. Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благода́ть, що да́на Церква́м македо́нським,

  20. що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну́, і глибоке їхнє убо́зтво збага́тилось багатством їхньої щирости;

  21. бо вони добровільні в мі́ру сил своїх, і над силу, засвідчую, —

  22. із ревним блага́нням вони нас просили, щоб ми прийняли́ дар та спільність служіння святим.

  23. І не так, як наді́ялись ми, але віддали́ себе перш Господе́ві та нам із волі Божої,

  24. Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,

  25. бо блага́ння прийняв він, але́, бувши горли́вий, удався до вас добровільно.