Біблійні вірші про Jerusalem

І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.

І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він си́льний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Зако́на.

І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусали́м, — бо вони спроневі́рилися Господе́ві, —

з тисячею й двомаста́ми колесни́ць та з шістдесятьма́ тисячами верхівці́в: і не було числа для наро́ду, що прийшов із ним з Єгипту, — ливіянам, суккійянам та кушанам.

І здобув він тверди́нні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусали́му.

то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому.

І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“

А першого року Кіра, царя перського, щоб спо́внилось слово Господнє, проре́чене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголоси́в по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:

„Так говорить Кір, цар перський: Усі зе́мні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.

Хто між вами з усього Його наро́ду, — неха́й буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.

А кожному позоста́лому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худо́бою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі“.

І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятува́лися, що позостали від поло́ну, та про Єрусалим.

А вони сказали мені: „Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в га́ньбі, а мур Єрусалиму поруйно́ваний, а брами його попа́лені огнем“...

І сталося, як почув я ці слова́, сів я та й плакав, і був у жало́бі кілька днів, і по́стив, і молився перед лицем Небесного Бога.

І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела́ Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно огля́нув мури Єрусалиму, що були́ поруйно́вані,а брами його були попа́лені огнем.

І перейшов я до Джерельної брами та до царсько́го ставу, та там не було місця для перехо́ду худоби, що була́ підо мною.

І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся.

А в свято освя́чення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місця́х, щоб приве́сти їх до Єрусалиму спра́вити свято освя́чення та радости з похвала́ми, із піснею, цимба́лами, а́рфами та з ци́трами.

І позбира́лися сини́ співаків та з окру́ги навко́ло Єрусалиму та з осель нетофатян,

і з Бет-Гаґґілґала, і з піль Ґеви та Азмавету, бо співаки́ побудува́ли собі двори́ навко́ло Єрусалиму.

І очи́стилися священики та Левити, і вони очи́стили народ, і брами та мур.

І повво́див я Юдиних зверхників на мур, і поставив два великі збори славосло́вників та похо́ди, з них один пішов право́руч по муру до Смітнико́вої брами.

А за ними йшов Гошая та половина Юдиних зверхників,

і Азарія, Ездра, і Мешуллам,

Юда, і Веніямин, Шемая, і Ірмея.