Перейти до вмісту

Біблійні вірші про Faith

543 віршів · 124 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. І сказав Давид до филисти́млянина: „Ти йдеш на мене з мечем і списом та ра́тищем, а я йду на тебе в Ім'я́ Господа Савао́та, Бога військ Ізра́їлевих, які́ ти знева́жив.

  2. Сьогодні віддасть тебе Господь у мою ру́ку, — і я поб'ю́ тебе́, і відітну́ голову твою з тебе, і дня цього я дам па́дло филистимського табо́ру птаству небесному та земній звірині́. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!

  3. І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мече́м та списом, — бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку“.

  4. та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!

  5. Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!

  6. Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

  7. Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.

  8. І сказав їм Іса́я: „Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!

  9. Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, — і ве́рнеться до свого краю. І Я вражу́ його мече́м у його кра́ї“.

  10. А ми, Бог наш — Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господе́ві, це Ааронові сини, а Левити — при службі.

  11. І ми прино́симо Господе́ві цілопа́лення кожного ранку та кожного вечора, і запашне́ кадило, і уклада́ння хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпа́ди його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стереже́мо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!

  12. „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.

  13. З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

  14. Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своє́му рабові, говорячи: як ви спроневі́ритеся, — Я розпоро́шу вас поміж наро́дами!

  15. Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє!

  16. А вони — раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.

  17. Пригада́й но, чи гинув невинний, і де праведні ви́гублені?

  18. Як я бачив таких, що орали були́ беззако́ння, та сі́яли кривду, то й жали її:

  19. вони гинуть від по́диху Божого, і́ від духу гнівно́го Його погибають!

  20. Леви́не рича́ння й рик лютого лева минає, і левчука́м вилуща́ються зуби.

  21. Гине лев, як немає здоби́чі, і левеня́та леви́ці втікають.

  22. І закрада́ється слово до мене, і моє ухо почуло ось де́що від нього.

  23. У розду́муваннях над нічни́ми виді́ннями, коли́ міцний сон обіймає людей,

  24. спіткав мене жах та тремті́ння, і багато косте́й моїх він струсону́в, —

  25. і дух перейшов по обличчі моїм, стало ду́ба воло́сся на тілі моїм.