Біблійні вірші про Doubting

А він відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали же́ртівники твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позоста́вся я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.

І сказав до нього Господь: „Іди, вернися на свою доро́гу на Дамаську пустиню. І при́йдеш, і пома́жеш Хазаїла на царя над Сирією.

А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисе́я, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість се́бе.

І станеться, — хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисе́й.

А в Ізраїлі Я позоста́вив сім тисяч, — усі коліна, що не схиля́лися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його“.

І він сказав: „Візьми стрі́ли!“ І той узяв, а він сказав до Ізраїлевого царя: „Удар по землі!“ І він ударив три рази та й став.

І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав: „Щоб ти був ударив п'ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію“.

Таж ти́ багатьо́х був навчав, а ру́ки осла́блі зміцняв,

того, хто́ спотика́всь, підіймали слова́ твої, а коліна тремткі́ ти зміцняв!

А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло́ воно — і ти налякався.

Хіба не була́ богобійність твоя за наді́ю твою, за твоє сподіва́ння — невинність доріг твоїх?

Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,

Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.

Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?

Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.

Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.

Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.

Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.

Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.

А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,

бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.

Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.

Чого, душе́ моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май наді́ю на Бога, бо я Йому буду ще дя́кувати за спасіння Його, мого Бога!