circa 6 BC – AD 30

The Life of Jesus

The eternal Son of God enters history: born in Bethlehem, baptized in the Jordan, crucified at Golgotha, raised on the third day.

3,779 віршів · 4 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Від Івана 19:20бл. 33 н. е.

    І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

  2. Від Івана 19:21бл. 33 н. е.

    Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.

  3. Від Івана 19:22бл. 33 н. е.

    Пилат відповів: „Що я написав — написав!“

  4. Від Івана 19:23бл. 33 н. е.

    Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частини, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.

  5. Від Івана 19:24бл. 33 н. е.

    Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.

  6. Від Івана 19:25бл. 33 н. е.

    Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.

  7. Від Івана 19:26бл. 33 н. е.

    Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“

  8. Від Івана 19:27бл. 33 н. е.

    Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.

  9. Від Івана 19:28бл. 33 н. е.

    Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“

  10. Від Івана 19:29бл. 33 н. е.

    Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.

  11. Від Івана 19:30бл. 33 н. е.

    А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.

  12. Від Івана 19:31бл. 33 н. е.

    Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.

  13. Від Івана 19:32бл. 33 н. е.

    Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.

  14. Від Івана 19:33бл. 33 н. е.

    Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,

  15. Від Івана 19:34бл. 33 н. е.

    та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.

  16. Від Івана 19:35бл. 33 н. е.

    І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

  17. Від Івана 19:36бл. 33 н. е.

    Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“

  18. Від Івана 19:37бл. 33 н. е.

    І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.

  19. Від Івана 19:38бл. 33 н. е.

    Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

  20. Від Івана 19:39бл. 33 н. е.

    Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.

  21. Від Івана 19:40бл. 33 н. е.

    Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.

  22. Від Івана 19:41бл. 33 н. е.

    На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

  23. Від Івана 19:42бл. 33 н. е.

    Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.

  24. Від Івана 20:1бл. 33 н. е.

    А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.

  25. Від Івана 20:2бл. 33 н. е.

    Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“