TRV
circa 800–400 BC
The Hebrew Prophets
God speaks through Isaiah, Jeremiah, and the minor prophets—calling Israel to repentance and foretelling the coming Messiah.
Вірші цього періоду
- Єремія 4:3бл. 612 до н. е.
Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині́, і не сійте в терни́ну!
- Єремія 4:4бл. 612 до н. е.
Обрізуйтеся Господе́ві, й усу́ньте із ваших серде́ць крайні пло́ті, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лю́тість, — і буде пала́ти вона, і не буде кому погаси́ти через злі ваші вчинки!
- Єремія 4:5бл. 612 до н. е.
Оповісті́те в Юдеї та в Єрусалимі звісті́ть та й скажіть: Засурмі́те в сурму́ у краю́! Кричіть гучни́м голосом та говоріть: Зберіться та пі́демо до міст до тверди́нних!
- Єремія 4:6бл. 612 до н. е.
Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з пі́вночі зло приведу́, і велике нещастя.
- Єремія 4:7бл. 612 до н. е.
Лев вихо́дить із своєї гуща́вини, і той, хто нищить народи, вируша́є із місця свого́, щоб твій край оберну́ти на руїну, і спусто́шені будуть міста́ твої, так що забра́кне і ме́шканця!
- Єремія 4:8бл. 612 до н. е.
Отож, опережі́ться вере́тами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відве́рнеться!
- Єремія 4:9бл. 612 до н. е.
І ста́неться в день той, — говорить Госпо́дь, — згине розум царя і розум князі́в, і остовпі́ють священики, а пророки здиву́ються
- Єремія 4:10бл. 612 до н. е.
й скажуть: О Господи, Боже, справді обма́нений сильно наро́д цей та Єрусалим, коли казано: „Буде вам мир“, а меч доторкну́вся ось аж до душі!
- Єремія 4:11бл. 612 до н. е.
Того ча́су наро́дові цьому та Єрусалимові сказане бу́де: Ось вітер палки́й з лисих гір на пусти́ні, на дорозі дочки́ Мого люду, — не на ві́яння й не на очи́щення він!
- Єремія 4:12бл. 612 до н. е.
Та вітер сильніший від цьо́го прибу́де Мені, — і над ними Я суд прокажу́.
- Єремія 4:13бл. 612 до н. е.
Ось він при́йде, як хмари, й як буря — його колесни́ці, від орлі́в швидші коні його́: Горе нам, бо спусто́шені бу́демо ми!
- Єремія 4:14бл. 612 до н. е.
Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?
- Єремія 4:15бл. 612 до н. е.
Бо голос доно́сить із Да́ну й звіщає поги́біль з Єфре́мових гір.
- Єремія 4:16бл. 612 до н. е.
Пригадайте наро́дам оце, сповісті́ть ось про Єрусалим: Приходять з далекого кра́ю його обляга́ти, і здійма́ють свій крик на юдейські міста́!
- Єремія 4:17бл. 612 до н. е.
Як сторо́жа полів, навко́ло ото́чать його, бо він Мені був неслухня́ний, говорить Господь!
- Єремія 4:18бл. 612 до н. е.
Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке́, бо торкнуло воно аж до серця твого́.
- Єремія 4:19бл. 612 до н. е.
Ой, утро́бо моя, ти утробо моя, — я тремчу́! Біль серце стиска́є мені, і трепо́че мені моє серце! Не мо́жу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми́, гук війни!
- Єремія 4:20бл. 612 до н. е.
Біда на біду приклика́ється, вся бо земля поруйно́вана буде, спусто́шені будуть знена́цька наме́ти мої, вмить — заві́си мої.
- Єремія 4:21бл. 612 до н. е.
Аж доки я бачити пра́пора буду, буду чути голос сурми́?
- Єремія 4:22бл. 612 до н. е.
Тому́, що наро́д мій безглу́здий, він не знає Мене́: вони нерозумні сини й нерозва́жні вони, — мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра́!
- Єремія 4:23бл. 612 до н. е.
Дивлюся на землю, аж ось порожне́ча та пу́стка, і на небо — й нема його світла!
- Єремія 4:24бл. 612 до н. е.
Дивлюся на го́ри, аж ось вони тру́сяться, і всі згі́р'я хита́ються!
- Єремія 4:25бл. 612 до н. е.
Дивлюся, аж ось вже немає люди́ни, і порозліта́лось все пта́ство небесне.
- Єремія 4:26бл. 612 до н. е.
Дивлюся, аж ось край родю́чий пустинею став, а міста́ його знищені всі від обличчя Господнього, від по́лум'я гніву Його́.
- Єремія 4:27бл. 612 до н. е.
Бо Госпо́дь так прорік: Спусто́шенням стане ввесь край, та кінця́ йому ще не вчиню́!