Перейти до вмісту

circa 930–586 BC

The Divided Kingdom

The kingdom splits into Israel and Judah; prophets warn of judgment as both nations slowly drift into idolatry and exile.

1,722 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Фільтрувати за книгою
  1. 1 Царів 18:11бл. 906 до н. е.

    А тепер ти говориш: Іди, скажи своє́му панові: Ось тут Ілля!

  2. 1 Царів 18:12бл. 906 до н. е.

    І станеться, я піду́ від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду́ я, щоб доне́сти Ахаву, а коли він не зна́йде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї мо́лодости.

  3. 1 Царів 18:13бл. 906 до н. е.

    Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?

  4. 1 Царів 18:14бл. 906 до н. е.

    А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, — і він мене вб'є!“

  5. 1 Царів 18:15бл. 906 до н. е.

    Та Ілля відказав: „Як живий Господь Савао́т, що я стою́ перед Його лицем, — сьогодні я покажу́ся йому!“

  6. 1 Царів 18:16бл. 906 до н. е.

    I пішов Овді́й назу́стріч Аха́ву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпро́ти Іллі.

  7. 1 Царів 18:17бл. 906 до н. е.

    І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: „Чи це ти, що непоко́їш Ізраїля?“

  8. 1 Царів 18:18бл. 906 до н. е.

    А той відказав: „Не я внещасли́вив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотри́мання Господніх за́повідей, та й ти пішов за Ваалами.

  9. 1 Царів 18:19бл. 906 до н. е.

    А тепер пошли, збери до мене на го́ру Карме́л усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо сто́лу Єзаве́лі“.

  10. 1 Царів 18:20бл. 906 до н. е.

    І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на го́ру Карме́л.

  11. 1 Царів 18:21бл. 906 до н. е.

    І підійшов Ілля до всьо́го наро́ду й сказав: „Чи довго ви бу́дете скака́ти на двох галу́зках? Якщо Господь — Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал — ідіть за ним!“ Та не відповів йому народ ані слова.

  12. 1 Царів 18:22бл. 906 до н. е.

    І сказав Ілля до наро́ду: „Я сам позоста́вся Господній пророк, а пророків Ваалових — чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.

  13. 1 Царів 18:23бл. 906 до н. е.

    І нехай дадуть нам двох бичкі́в, і нехай вони ви́беруть собі одно́го бичка́, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дро́ва, а огню́ не покладу́ть. І я приготу́ю одного бичка́, і дам на дро́ва, а огню не покладу́.

  14. 1 Царів 18:24бл. 906 до н. е.

    І ви покличете ім'я́ бога вашого, а я покли́чу Ім'я́ Господа. І станеться, той Вог, що відповість огнем, — Він Бог!“ І відповів той наро́д та й сказав: „Це добре слово!“

  15. 1 Царів 18:25бл. 906 до н. е.

    І сказав Ілля до Ваалових пророків: „Виберіть собі одно́го бичка́, і приготу́йте перші, бо ви численні́ші, і покличте ім'я́ свого́ бога, а огню́ не покладете“.

  16. 1 Царів 18:26бл. 906 до н. е.

    І взяли́ вони того бичка, що він дав їм, і вони приготува́ли й кли́кали Ваалове ім'я́ від ра́нку й аж до полу́дня, говорячи: „Ваа́ле, почу́й нас!“ Та не було ані голосу, ані ві́дповіді. І скакали вони біля же́ртівника, що зроби́ли.

  17. 1 Царів 18:27бл. 906 до н. е.

    І сталося опі́вдні, і сміявся з них Ілля й говорив: „Кличте голосом сильні́шим, бо він бог! Може він розду́мує, або відлучи́вся, або в дорозі! Може він спить, то проки́неться!“

  18. 1 Царів 18:28бл. 906 до н. е.

    І стали вони кликати голосом сильні́шим, і коло́лися, за своїм зви́чаєм, меча́ми та ра́тищами, аж лила́ся з них кров.

  19. 1 Царів 18:29бл. 906 до н. е.

    І сталося, як минувся пі́вдень, то вони пророкували аж до часу прине́сення хлібної жертви, — та не було́ ані голосу, ані відповіді, ані слуху...

  20. 1 Царів 18:30бл. 906 до н. е.

    І сказав Ілля до всього наро́ду: „Підійдіть до ме́не!“ І підійшов увесь наро́д до нього, а він поправив розбитого Господнього же́ртівника.

  21. 1 Царів 18:31бл. 906 до н. е.

    І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“

  22. 1 Царів 18:32бл. 906 до н. е.

    і збудува́в із того камі́ння же́ртівника в Ім'я́ Господнє, і зробив рова, площею на дві са́ті насіння, навколо же́ртівника.

  23. 1 Царів 18:33бл. 906 до н. е.

    І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дро́вах.

  24. 1 Царів 18:34бл. 906 до н. е.

    І він сказав: „Напо́вніть чотири відрі́ води, і нехай виллють на цілопа́лення та на дро́ва“. І сказав: „Повторіть!“ І повтори́ли. І сказав: „Зробіть утре́тє!“ І зробили втре́тє.

  25. 1 Царів 18:35бл. 906 до н. е.

    І потекла вода навколо же́ртівника, а також рів напо́внився водою.