circa 930–586 BC

The Divided Kingdom

The kingdom splits into Israel and Judah; prophets warn of judgment as both nations slowly drift into idolatry and exile.

1,722 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. 2 Царів 3:1

    А Єгора́м, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафа́та, Юдиного царя, і царював дванадцять років.

  2. 2 Царів 3:2

    І чинив він лихо в Господніх оча́х, тільки не так, як ба́тько його та мати його, — він викинув Ваалового бовва́на, що зробив був батько його.

  3. 2 Царів 3:3

    Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вво́див у гріх Ізраїля, він трима́вся, і не відставав від них.

  4. 2 Царів 3:4

    А Меша, цар моавський, розво́див дрібну́ худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч ру́нних барані́в.

  5. 2 Царів 3:5

    І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізра́їлевого царя.

  6. 2 Царів 3:6бл. 895 до н. е.

    І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічи́в усього Ізраїля.

  7. 2 Царів 3:7бл. 895 до н. е.

    І пішов він, і послав до Йосафа́та, царя Юдиного, говорячи: „Збунтувався проти мене цар моавський. Чи пі́деш зо мною на війну до Моаву?“ А той відказав: „Ви́йду. Я — як ти, мій народ — як твій народ, мої коні — як твої коні!“

  8. 2 Царів 3:8бл. 895 до н. е.

    І сказав: „Котро́ю дорогою пі́демо?“ А той відказав: „Дорогою едомської пустині“.

  9. 2 Царів 3:9бл. 895 до н. е.

    І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідно́ю доро́гою сім день. І не було води табо́рові та худобі, що була при них.

  10. 2 Царів 3:10бл. 895 до н. е.

    І сказав Ізраїлів цар: „Ах, Госпо́дь ви́кликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.

  11. 2 Царів 3:11бл. 895 до н. е.

    І сказав Йосафа́т: „Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа?“ І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: „Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі“.

  12. 2 Царів 3:12бл. 895 до н. е.

    І сказав Йосафа́т: „Слово Господнє з ним!“ І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.

  13. 2 Царів 3:13бл. 895 до н. е.

    І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: „Що́ тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері!“ А Ізраїлів цар відказав йому: „Ні, бо Госпо́дь покли́кав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава“.

  14. 2 Царів 3:14бл. 895 до н. е.

    І сказав Єлисей: „Як живий Госпо́дь Савао́т, що я стою́ перед лицем Його, — коли б я не зважа́в на Йосафата, Юдиного царя, не спогля́нув би на тебе, і не побачив би я тебе.

  15. 2 Царів 3:15бл. 895 до н. е.

    А тепер приведіть мені гусляра́“. І сталося, коли грав гусля́р, то на Єлисеї була Господня рука,

  16. 2 Царів 3:16бл. 895 до н. е.

    і він сказав: „Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!

  17. 2 Царів 3:17бл. 895 до н. е.

    Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу́, а поті́к цей бу́де напо́внений водою. І бу́дете пити ви, та че́реди ваші, та ваша худо́ба.

  18. 2 Царів 3:18бл. 895 до н. е.

    Та буде цього мало в Господніх оча́х, — і Він видасть і Моава в вашу руку.

  19. 2 Царів 3:19бл. 895 до н. е.

    І ви поб'є́те всяке укріплене місто та всяке місто ви́бране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джере́ла зага́тите, і всяку добру полеву́ діля́нку завалите камі́нням“.

  20. 2 Царів 3:20бл. 895 до н. е.

    І сталося ра́нком, коли прино́ситься хлі́бна жертва, аж ось полила́ся вода з едомської дороги. І напо́внилася земля водою.

  21. 2 Царів 3:21бл. 895 до н. е.

    А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скли́кали всіх, хто но́сить по́яса й старше, і постава́ли на границі.

  22. 2 Царів 3:22бл. 895 до н. е.

    І повстава́ли вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.

  23. 2 Царів 3:23бл. 895 до н. е.

    І казали вони: „Це кров, — рубаючися, поруба́лися царі меча́ми, і позабива́ли один о́дного. А тепер на здо́бич, Моаве!“

  24. 2 Царів 3:24бл. 895 до н. е.

    І прийшли вони до Ізраїлевого табо́ру. І встав Ізраїль та й побив моавля́н, і ті повтіка́ли перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавля́н,

  25. 2 Царів 3:25бл. 895 до н. е.

    а міста руйнува́ли, і на всяку добру польову́ діля́нку — усі ки́дали свого ка́меня й закида́ли її, і всяке джерело́ води зага́чували, і вали́ли всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоста́вили камі́ння його. І оточи́ли тарани́, та й били його.