circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Єзекіїль 5:15бл. 594 до н. е.

    I станеш га́ньбою та посміхо́виськом, осторогою та остовпі́нням для народів, що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі при́суди гнівом та люттю, та лютими карта́ннями. Я, Господь, оце говорив!

  2. Єзекіїль 5:16бл. 594 до н. е.

    Коли Я пошлю́ на них злі стрі́ли голоду, що будуть нищівни́ми, що пошлю́ їх понищити вас та примно́жу голод на вас, то Я злама́ю вам підпо́ру хліба,—

  3. Єзекіїль 5:17бл. 594 до н. е.

    і пошлю на вас голод та злу звірину́, і позбавлю тебе дітей, і морови́ця та кров пере́йде серед тебе, і спрова́джу на тебе меча. Я, Господь, оце говорив!“

  4. Єзекіїль 6:1бл. 594 до н. е.

    І було мені слово Господнє таке:

  5. Єзекіїль 6:2бл. 594 до н. е.

    „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,

  6. Єзекіїль 6:3бл. 594 до н. е.

    та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте сло́ва Господа Бога! Так говорить Господь Бог гора́м та підгі́ркам, і рі́чищам та долинам: Ось Я спрова́джу на вас меча, і ви́гублю ваші па́гірки, —

  7. Єзекіїль 6:4бл. 594 до н. е.

    і будуть опусто́шені ваші же́ртівники, і будуть розби́ті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божка́ми!

  8. Єзекіїль 6:5бл. 594 до н. е.

    І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божка́ми, і розпоро́шу ваші кості навколо ваших же́ртівників.

  9. Єзекіїль 6:6бл. 594 до н. е.

    По всіх місцях вашого перебува́ння міста́ будуть поруйно́вані, а па́гірки попусто́шені, щоб ваші же́ртівники були поруйно́вані та побезче́щені, і щоб були розтро́щені й перестали існувати ваші божки́, і були розби́ті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла́,

  10. Єзекіїль 6:7бл. 594 до н. е.

    І впаде́ забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я — Госпо́дь!

  11. Єзекіїль 6:8бл. 594 до н. е.

    А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врято́ваних від меча серед наро́дів, коли ви будете розпоро́шені серед країн.

  12. Єзекіїль 6:9бл. 594 до н. е.

    І ваші врятовані згадають про Мене серед наро́дів, куди бу́дуть за́брані до поло́ну, коли Я зламаю їхнє блудне́ серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що пере́люб чинили з своїми божка́ми, і вони самі бу́дуть бри́дитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидо́т.

  13. Єзекіїль 6:10бл. 594 до н. е.

    І пізна́ють вони, що Я — Госпо́дь, і що Я не нада́рмо говорив, що вчиню́ їм оцю злу річ!

  14. Єзекіїль 6:11бл. 594 до н. е.

    Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й ту́пни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попа́дають від меча, голоду та морови́ці!

  15. Єзекіїль 6:12бл. 594 до н. е.

    Той, хто далекий, помре від морови́ці, а хто близьки́й — впаде від меча, а хто позостане та буде врято́ваний — помре від голоду. І так Я ви́кінчу Свою лютість на них!

  16. Єзекіїль 6:13бл. 594 до н. е.

    І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божкі́в навколо їхніх же́ртівників на всякім високім підгі́р'ї, на всіх щита́х гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони прино́сили приємні пахощі для всіх своїх божкі́в.

  17. Єзекіїль 6:14бл. 594 до н. е.

    І Я ви́тягну руку Свою на них, і зроблю́ цей Край спусто́шенням та пу́сткою, від пустині аж до Рівли́, по всіх місцях їхнього сиді́ння... І пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“

  18. Єзекіїль 7:1бл. 594 до н. е.

    І було́ мені слово Господнє таке:

  19. Єзекіїль 7:2бл. 594 до н. е.

    „А ти, сину лю́дський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до кра́ю Ізраїлевого: Кіне́ць, надійшов той кінець на чотири окра́йки землі!

  20. Єзекіїль 7:3бл. 594 до н. е.

    На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.

  21. Єзекіїль 7:4бл. 594 до н. е.

    І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зоста́нуть, і пізнаєте ви, що Я — то Господь!“

  22. Єзекіїль 7:5бл. 594 до н. е.

    Отак Господь Бог промовляє: „Ось прихо́дить біда на біду́!

  23. Єзекіїль 7:6бл. 594 до н. е.

    Прихо́дить кінець, прихо́дить кінець, — він збуди́вся на тебе, прихо́дить ось він!

  24. Єзекіїль 7:7бл. 594 до н. е.

    Надійшла твоя доля для тебе, о ме́шканче кра́ю, приходить цей час, близьки́й той день за́колоту, нема на гора́х крику радости.

  25. Єзекіїль 7:8бл. 594 до н. е.

    Тепер лютість Свою незаба́ром Я виллю на те́бе, і Свій гнів докінчу́ проти те́бе, і тебе́ осуджу́ за твоїми дорогами, і на те́бе складу́ всі гидо́ти твої!