circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Єзекіїль 7:9бл. 594 до н. е.
І око Моє над тобою не зми́лується, і милосе́рдя не бу́ду Я мати, бо доро́ги твої Я на тебе складу́, а гидо́ти твої серед тебе зали́шаться, — і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь, що карає!
Єзекіїль 7:10бл. 594 до н. е.
Ось той день, ось прихо́дить, доля виходить, виро́стає кий, розцвітає пиха,
Єзекіїль 7:11бл. 594 до н. е.
розвило́ся наси́льство для ки́я безбожності! Нічого із них не зали́шиться: ані з числе́нности їхньої, ані з їхнього завору́шення, ані з їхньої пишноти́.
Єзекіїль 7:12бл. 594 до н. е.
Надходить той час, наближа́ється день. Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жало́бі, — бо сунеться лютість на все многолю́ддя його!
Єзекіїль 7:13бл. 594 до н. е.
Бо до про́даного не пове́рнеться вже продаве́ць, хоча б залиши́вся при житті між живими, бо пророцтво про все многолю́ддя їхнє не відмі́ниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцни́ть свого життя.
Єзекіїль 7:14бл. 594 до н. е.
Засу́рмлять у су́рму та все приготу́ють, — та не пі́де ніхто на війну́, бо на все многолю́ддя його Моя лютість!
Єзекіїль 7:15бл. 594 до н. е.
На вулиці — меч, морови́ця ж та голод — у домі, хто на полі — помре від меча, а хто в місті — зжере́ того голод та мор.
Єзекіїль 7:16бл. 594 до н. е.
І врято́вані з них повтікають, і бу́дуть на го́рах, немов голуби́ із долин, — всі бу́дуть стогна́ти, кожен за гріх свій.
Єзекіїль 7:17бл. 594 до н. е.
Усі ру́ки осла́бнуть, затремтя́ть, як вода, всі колі́на,
Єзекіїль 7:18бл. 594 до н. е.
і вере́тами попідпері́зуються, і покри́є їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх голова́х їхніх — жало́бна та ли́сина.
Єзекіїль 7:19бл. 594 до н. е.
Вони повикида́ють на вулицю срі́бло своє, і за ніщо́ їхнє золото стане, — їхнє срі́бло та золото їхнє не буде могти́ врятувати їх удень гніву Господнього, ним не наси́тять своєї душі й свого ну́тра вони не напо́внять, бо їхня провина була перешкодою!
Єзекіїль 7:20бл. 594 до н. е.
А гордість вчинили за славну оздо́бу свою́, у ній наробили бовва́нів гидо́ти своєї й обри́джень своїх, тому їм оберну́ Я її на нечистість, —
Єзекіїль 7:21бл. 594 до н. е.
і віддам її в руку чужих на грабу́нок, а нечестивим землі — на здобич.
Єзекіїль 7:22бл. 594 до н. е.
І обличчя Своє відверну́ Я від них, і вони побезче́стять Мій скарб, і вві́йдуть до нього наси́льники та й побезче́стять його́.
Єзекіїль 7:23бл. 594 до н. е.
Зроби ланцюга́, бо земля перепо́внилась правом крива́вим, а місто наси́льством напо́внилось.
Єзекіїль 7:24бл. 594 до н. е.
І наведу́ Я найзліших із наро́дів, — і пося́дуть вони доми їхні, і гордість вельмо́жних спиню́, — і свя́тощі їхні побезче́щені бу́дуть!
Єзекіїль 7:25бл. 594 до н. е.
Загибіль іде, й вони будуть шукати споко́ю — та не буде його.
Єзекіїль 7:26бл. 594 до н. е.
При́йде біда до біди, й буде звістка до звістки, і бу́дуть шукати проро́цтва в пророка, та згине Зако́н у священиків і рада — у ста́рших.
Єзекіїль 7:27бл. 594 до н. е.
Цар буде в жало́бі, і стра́хом зодя́гнеться князь, а ру́ки наро́ду землі затремтя́ть. За доро́гами їхніми їм учиню́, і судитиму їх — їхніми суда́ми, і пізна́ють, що Я — то Госпо́дь!“
Єзекіїль 8:1бл. 594 до н. е.
І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своє́му домі, а Юдині старші́ сиділи передо мною, — то впала там на мене рука Господа Бога.
Єзекіїль 8:2бл. 594 до н. е.
І побачив я, аж ось подо́ба, на вигляд чоловіка: від виду сте́гон його й дололу — огонь, а від сте́гон його й догори — на вигляд ся́йва, ніби палаюча мідь.
Єзекіїль 8:3бл. 594 до н. е.
І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих виді́ннях, до входу вну́трішньої брами, зве́рненої на пі́вніч, де місце перебува́ння і́дола, що викли́кує заздрість.
Єзекіїль 8:4бл. 594 до н. е.
І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!
Єзекіїль 8:5бл. 594 до н. е.
І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи очі свої в напрямі на пі́вніч!“ І звів я очі свої в напрямі на пі́вніч, аж ось з пі́вночі, від брами же́ртівника, був той і́дол за́здрости при вході.
Єзекіїль 8:6бл. 594 до н. е.
І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, чи ти бачиш, що́ вони ро́блять! Це великі гидо́ти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддали́тися від Моєї святині! Та ти зно́ву побачиш іще більші гидо́ти“.

Показано 276–300 із 1,784 віршів

Попередня 1...10 11 12 13 14...72 Наступна