Jerusalem

І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

шестеро наро́джено йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять і три роки царював в Єрусалимі.

А оці народи́лися йому в Єрусалимі: Шім'а, і Шовав, і Натан, і Соломон, — четверо від Вірсаві́ї, Амміїлової дочки́,

А сини Елкани: Амасай та Ахімот.

син його — Шім'а, син його — Хаґґійя, син його — Асая.

сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.

Оце го́лови дому батькі́в за їхніми наща́дками, голови, що вони сиділи в Єрусалимі.

А Міклот породив Шім'у. І вони теж сиділи в Єрусалимі, при брата́х своїх, зо своїми брата́ми.

А в Єрусалимі сиділи з Юдиних синів, і з Веніяминових синів, і з синів Єфремових та Манасіїних:

Оце го́лови ба́тьківських домів Левитів за їхніми наща́дками, го́лови, що сиділи в Єрусалимі.

А Міклот породив Шім'ама. І вони теж сиділи в Єрусалимі при брата́х своїх, зо своїми брата́ми.

І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.

І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к.

А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,

І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.

І позабирав Давид золоті щити́, що були на Гадад'езерових раба́х, і позно́сив їх до Єрусалиму.

А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму.

І сталося по році, того ча́су, як царі вихо́дили на війну, то Йоав повів військо́ву силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.

А наро́д, що був у ньому, повиво́див, і перетина́в їх пи́лками, і забивав залі́зними доло́тами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським міста́м. І вернувся Давид та ввесь наро́д до Єрусалиму.

Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьо́му Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.

І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб зни́щити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це ли́хо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: „Забагато тепер! Попусти свою ру́ку!“ А Ангол Господній стояв при то́ці євусе́янина Орнана.

I підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був ви́тягнений меч, скеро́ваний на Єрусалим. І впав Давид та ті старші́, покриті вере́тами, на обличчя свої.

Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму наро́дові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.

І зібрав Давид усіх Ізра́їлевих князі́в, зверхників племе́н, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його ра́зом з е́внухами та ли́царями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму.