Isaac

І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.

І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, — і завагітніла Ревека, жінка його.

А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я́ йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.

І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.

І настав був голод у Краю́, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.

І осів Ісак у Ґерарі.

І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.

І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“

І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.

І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“

І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там.

І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.

І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.

І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.

І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.

І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“.

А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.

І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“

І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.

І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“