Haman

І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міські́й площі, і кричав перед ним: „Так ро́биться му́жеві, якому цар жадає чести!“

I вернувся Мордеха́й до царсько́ї брами, а Га́ман поспішив до дому свого сумни́й та закривши го́лову.

І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім при́ятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зе́реш: „Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впаде́ш перед ним!“

Ще вони говорили з ним, а е́внухи царські́ прибули́ й поспішили відве́сти Гамана на гости́ну, яку зробила Есте́р.

І прийшов цар та Га́ман на гостину цариці Есте́р.

І сказала Есте́р: „Нена́висник та ворог — це злий Гаман!“ І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці.

А цар у своїй лютості устав від гости́ни, і вийшов до палацового са́ду. А Га́ман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя...

І цар вернувся з палацового са́ду до дому пиття́ вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Есте́р. І цар сказав: „Чи хочеш також збезче́стити царицю в мене в домі?“ Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...

І сказав Харвона, один з е́внухів перед царевим обличчям: „Та ось ши́бениця, яку зробив Га́ман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдеся́т ліктів“. І сказав цар: „Пові́сьте його на ній!“

І пові́сили Га́мана на ши́бениці, яку він пригото́вив був для Мордехая, а лютість царе́ва втихла.

Того дня цар Ахашверо́ш віддав цариці Есте́рі дім Га́мана, нена́висника юдеїв, а Мордеха́й став перед цареве обличчя, бо Есте́р виявила, хто́ він для неї.

І зняв цар свого пе́рсня, що забрав від Га́мана, та й дав його Мордеха́єві, а Есте́р настановила Мордехая над Гамановим домом.

І Есте́р далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та блага́ла його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та за́думи його, які заду́мував був на юдеїв.

та й сказала: „Якщо це цареві вго́дне, й якщо знайшла́ я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в оча́х його, нехай буде написано, щоб були́ пове́рнені ті листи́ за́думів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигу́блювати юдеїв, які є в царевих окру́гах.

І сказав цар Ахашверо́ш до цариці Есте́ри та до юде́янина Мордеха́я: „Ось я дав Есте́рі дім Гамана, а його повісили на ши́бениці за те, що простя́г був руку свою на юдеїв.

десятьо́х синів Га́мана, Гаммедатового сина, нена́висника юдеїв, забили, а на грабу́нок не простягли своєї руки.

І сказав цар до цариці Есте́ри: „У за́мку Су́зи юдеї позабива́ли та повигу́блювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих окру́г? І яке жада́ння твоє? І бу́де тобі вво́лене. І яке ще проха́ння твоє? І бу́де зро́блене“.

І відповіла Есте́р: „Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де да́не юдеям, що в Су́зах, також узавтра вчинити за зако́ном цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на ши́бениці“.

І сказав цар, щоб було зро́блено так, — і був да́ний зако́н у Сузах, а десятоьх Га́манових синів повісили.

що аґаґ'янин Га́ман, син Гаммедатів, нена́висник усіх юдеїв, замишля́в був на юдеїв, щоб ви́губити їх, і кидав пу́ра, цебто жеребка́, на збенте́ження їх та на згубу їхню.