God

бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,

І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“

І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,

і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.

І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“