Біблійні вірші про The Resurrection of Christ

А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.

Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...

які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.

А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.

А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.

Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.

І, взявши, Він їв перед ними.

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.

І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.

Ісус відповів і промовив до них: „Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я поставлю його!“

Відказали ж юдеї: „Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три́ дні поставиш його?“

А Він говорив про храм тіла Свого.

Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писа́ння та в слово, що сказав був Ісус.

Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.

Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.

Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.

Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“

І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.

А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“

Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“

Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверія́дським. А з'явився отак.