- English
- King James KJV
- Complete Jewish CJB
- World English WEBM
- Berean Standard BSB
- American Standard ASV
- Geneva GNV
- Young's Literal YLT
- Douay-Rheims DRC
- International
- Shqip ALB
- العربية SVD
- বাংলা BN-IRV
- မြန်မာ Judson
- 简体文 CUV-S
- 繁體中文 CUV-T
- Čeština BKR
- Nederlands STVE
- Français LSG
- Deutsch SCH
- Ελληνικά Vamvas
- ગુજરાતી GU-IRV
- Hausa HCB
- עברית Hebrew
- हिन्दी HCV
- Magyar KAROLI
- Bahasa Indonesia INDO-TB
- Italiano Diodati
- 日本語 Kougo
- 한국어 Korean
- മലയാളം MAL
- मराठी MRCV
- Norsk DNB
- فارسی OPV
- Polski BG
- Português Almeida
- Română Cornilescu
- Русский Synodal
- Español RVG
- Kiswahili Neno
- Svenska SV1917
- Tagalog TAG-ADB
- தமிழ் TCV
- తెలుగు TSA
- ภาษาไทย THAI-KJV
- Українська Ohienko
- Tiếng Việt CADMAN
- Yorùbá YCB
Біблійні вірші про The First Temple
Ключові біблійні вірші
І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня напо́внила дім Господній!
А всі Ізраїлеві сини бачили, як схо́див огонь та Господня слава на храм той, і вони попа́дали обли́ччям до землі на підло́гу з камінних плит, і вклони́лися до землі, і дякували Господе́ві: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“
І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: „Вислухав Я моли́тви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.
І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав ска́рби Господнього дому та ска́рби дому царе́вого, — і все позабирав. І забрав він золоті щити́, що Соломон поробив був.
А третина — при царсько́му домі, а третина — при брамі Єсод, а ввесь наро́д — у подві́р'ях Господнього дому.
І почула Аталія голос наро́ду, що бігав та сла́вив царя, і прийшла до наро́ду до Господнього дому.
І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім.
І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити.
І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва?
Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“.
І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні.
І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася.
І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому.
І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.
Бо Аха́з пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському царе́ві, та не було це на по́міч йому.
Він першого року свого царюва́ння, місяця першого відчини́в двері Господнього дому, і попра́вив їх.
І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на схі́дню пло́щу,
та й сказав їм: „Послухайте мене, Левити! Освяті́ться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і ви́несіть нечисть із святині.
Бо наші батьки сироневі́рилися, і робили лихе́ в оча́х Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спи́ною до неї.
Також замкну́ли вони двері притво́ру, і погасили лямпа́дки, а кадила не кадили, і цілопа́лення не прино́сили в святині для Ізраїлевого Бога.
І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на га́ньбу, і на спусто́шення, і на посміхо́вище, як ви бачите своїми очи́ма.
І ось попа́дали наші батьки від меча, а наші сини, і наші до́чки, і жінки наші в неволі за це!