Біблійні вірші про Sin (1)

А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“

Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.

Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.

При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.

Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.

Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.

Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.

Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.

Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.

Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.

Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.

Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.

Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.

Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.

Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.

Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.

Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.

Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.

У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.

Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“

Проти них свідчить ви́раз лиця їхнього, а гріх свій вони виявля́ють, немов той Содо́м, не пере́чать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!