Біблійні вірші про Satire

Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!

Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.

Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!

(Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас!

Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.

Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?

І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.

Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?

Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.

І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.

І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.

Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!

Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!

Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,

та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.

Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.

Доповніть і ви міру провини ваших батьків!

О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни?

I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.

Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“