Біблійні вірші про Satire

що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“

Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!

Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?

Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.

Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!

Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!

Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.

Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“

А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!

Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.

Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!

Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,

щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,

від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!

Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“

А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —

вони чатува́ли на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оска́ржити Його́).