Біблійні вірші про Samson

І був один чоловік з Цар'ї, да́нівець з роду, а ім'я́ йому — Мано́ах. А жінка його була неплідна, і не родила.

І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: „Ось ти неплі́дна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.

А тепер стережись, і не пий вина та п'янко́го напо́ю, і не їж нічого нечистого,

бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бри́тва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назоре́єм від утро́би, — і він зачне спаса́ти Ізраїля з руки филисти́млян“.

І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: „Божий чоловік прихо́див до мене, а вигляд його — як вигляд Божого Ангола, дуже грізни́й. І я не питала його, звідки він, а йме́ння свого він мені не сказав.

І сказав він мені: Ось ти зачне́ш, і поро́диш сина, а тепер не пий вина та п'янко́го напо́ю, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назоре́єм від утро́би аж до дня смерти своєї“.

І породила та жінка сина, і назвала ім'я́ йому: Самсо́н. І виро́став той хло́пець, і Господь благословля́в його́.

А Дух Господній почав дія́ти в ньо́му в Дановім табо́рі між Цор'а та між Ештаолом.

І зійшов Самсо́н до Тімни́, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочо́к.

І пішов він, і розповів своєму ба́тькові та своїй матері, та й сказав: „Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочо́к, а тепер візьміть її мені за жінку“.

І сказав йому батько його та мати його: „Чи ж нема жінки серед дочо́к братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филисти́млян?“ І сказав Самсон до свого батька: „Візьми її мені, бо вона люба оча́м моїм“.

А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав за́чіпки з филисти́млянами. А того ча́су филисти́мляни панували над Ізраїлем.

I зійшов Самсо́н і батько його та мати його до Тімни́, і прийшли аж до тімненських виноградників, — аж ось навпроти нього ричи́ть левчу́к.

І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що́ зробив.

І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улю́блена в Самсонових оча́х.

А по ча́сі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити па́дло лева, — аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.

І він ви́шкріб його на свою до́лоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкрі́б із тіла лева.

І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсо́н справив там прийняття́, бо так роблять юнаки́.

І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружкі́в, і були з ним.

І сказав їм Самсон: „Нехай но я загадаю вам за́гадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття́, і відгадаєте, то я дам вам тридцять лляни́х сорочо́к та тридцять змін одежі.

А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляни́х сорочо́к та тридцять змін одежі“. І вони сказали йому: „Зага́дуй за́гадку свою, а ми послухаємо її“.

І він сказав їм: „З їдячого вийшло їсти́вне, а з сильного вийшло солодке“. І не могли вони розгадати за три дні.

І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: „Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту за́гадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого ба́тька. Чи ви нас покликали, щоб посісти має́ток наш, чи ні?“

І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: „Ти певне нена́видиш мене й не любиш мене. Ти загадав за́гадку синам мого народу, а мені не розгадав“. А він їй сказав: „Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?“

А вона плакала при ньому сім день, коли в них було́ прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докуча́ла йому. А вона розгадала ту за́гадку синам свого народу.