Біблійні вірші про Punishments

Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був ви́ведений з ями, і жодної шкоди не зна́йдено на ньому, бо він вірував у Бога свого́.

Також ти, — за кров заповіту твого́ Я пустив твоїх в'я́знів із ями, в якій немає води.

Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.

Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“

І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.

Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.

І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.

А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.

А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.

І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,

дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.

А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.

А Ірод, прочувши, сказав: „Іван, якому я голову стяв був, — оце він воскрес!“

І цар зараз послав вояка́, і звелів прине́сти Іванову голову.

А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —

І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

І мечем він стяв Якова, брата Іванового.