Skip to content

Біблійні вірші про Nation

183 віршів · 11 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Горе синам неслухня́ним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, — та без Духа Мого, щоб додати гріх на гріх,

  2. що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб за́хисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!

  3. Я, що світло форму́ю та те́мність творю́, чиню мир і недолю творю́, Я — Господь, Який робить це все!

  4. Бо погинуть наро́д та те ца́рство, що не схо́чуть служити тобі, — і ці наро́ди пони́щені будуть зовсі́м!

  5. Замість міді впрова́джу Я золото, і замість заліза впрова́джу срібло́, і замість дерева — мідь, а за́мість камі́ння — залізо, і дозо́ром твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками — справедливість!

  6. В твоїм кра́ї не буде вже чуте наси́лля, руїна й спусто́шення в ме́жах твоїх, і назве́ш свої му́ри спасі́нням, а брами свої — похвало́ю!

  7. Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь.

  8. Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

  9. „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

  10. Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

  11. та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

  12. А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

  13. та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

  14. І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

  15. І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

  16. Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

  17. Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

  18. І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

  19. І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

  20. Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

  21. фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

  22. і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

  23. Едома й Моава та синів Аммона,

  24. і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

  25. і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,