Skip to content

Біблійні вірші про Hell

48 віршів · 31 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,

  2. і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“

  3. Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!

  4. Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,

  5. щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:

  6. „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, то каже йому́:

  7. „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.

  8. І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею!

  9. Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:

  10. ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш.

  11. Від гуку упа́дку його Я вчинив тремтя́чими наро́ди, коли Я зни́зив його до шео́лу з тими, що сходять до гро́бу. І поті́шилися в підзе́мному кра́ї всі еде́нські дере́ва, добі́рне та добре Лива́нське, всі, що п'ють воду.

  12. Також вони зійшли з ними до шео́лу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники́, в його тіні серед наро́дів.

  13. Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

  14. І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

  15. Увіходьте тісни́ми ворітьми, бо просто́рі воро́та й широка дорога, що веде до погибелі, — і нею багато-хто ходять.

  16. Бо тісні́ ті ворота, і вузька́ та дорога, що веде до життя́, — і мало таких, що знахо́дять її!

  17. Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

  18. Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

  19. а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;

  20. а ворог, що всіяв його — це диявол, жнива́ — кінець віку, а женці — анголи́.

  21. І як збирають кукі́ль, і як па́лять в огні, так буде й напри́кінці віку цього́.

  22. Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,

  23. і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!

  24. Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,

  25. і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!