Біблійні вірші про Depravity of Man

То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,

як написано: „Нема праведного ані о́дного;

нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —

усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!

Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,

уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!

Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,

руїна та злидні на їхніх дорогах,

а дороги миру вони не пізнали!

Нема страху Божого перед очима їхніми“.

А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.

Тому́ то, як через одно́го чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть в усіх людей через те, що всі згрішили.

Гріх бо був у світі й до Зако́ну, але гріх не ста́виться в прови́ну, коли немає Зако́ну.

Та смерть панувала від Ада́ма аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Ада́ма, який є образ майбу́тнього.

Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.

Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.

Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,