Skip to content

Біблійні вірші про Adoption

129 віршів · 38 аспектів

Ключові біблійні вірші

Фільтрувати за книгою
  1. щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

  2. А ти, коли мо́лишся, „увійди до своєї комі́рчини, зачини свої двері, і помолися“ Отцеві своєму, що в таїні́; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

  3. Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,

  4. Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.

  5. щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

  6. Через те вам кажу́: Не журіться про життя́ своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?

  7. Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

  8. Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?

  9. І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.

  10. А Я вам кажу́, що й сам Соломо́н у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.

  11. І коли польову́ ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог отак зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

  12. Отож, не журіться, кажучи: Що́ ми будемо їсти, чи: Що́ будемо пити, або: У що́ ми зодя́гнемось?

  13. Бож усьо́го того́ погани шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

  14. Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.

  15. Отож, не журіться про за́втрашній день, — бо завтра за себе само́ поклопо́четься. Кожний день має до́сить своєї турбо́ти!

  16. Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;

  17. бо кожен, хто просить — оде́ржує, хто шукає — знахо́дить, а хто стукає — відчинять йому́.

  18. Чи ж то серед вас є люди́на, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?

  19. Або коли риби проситиме, то подасть йому га́дину?

  20. Тож як ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра́ тим, хто проситиме в Нього!

  21. Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!

  22. Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!

  23. Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

  24. А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,

  25. що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.