The Reign of David

Адіна, син Шізин, Руви́мівець, голова Рувимівців і над тридцятьма́,

Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,

аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,

Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,

махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,

Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.

А це ті, що поприхо́дили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед ли́царів, що допомагали в війні,

що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:

голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,

і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,

Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,

Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,

і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.

А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.

Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,

четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,

шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл,

во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,

десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай.

Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.

Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.

І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.

А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“

І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“ І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська.

І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“