The Reign of David

А филисти́мляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филисти́млянами, і па́дали тру́пами на горі Ґілбоа.

І гналися филисти́мляни за Саулом та за його сина́ми. І повбивали филисти́мляни Йоната́на, і Авінадава, і Малкі-Шуя, Сау́лових синів.

І став бій тяжки́й для Саула, і лу́чники ки́нулися на нього, — і він злякався тих лу́чників.

І сказав Саул до свого зброєно́ші: „Ви́тягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрі́зані, і не знущалися на до мною!“ Та не хотів зброєно́ша, бо дуже боявся. Тоді взяв Сау́л меча́ — та й упав на нього.

І побачив зброєно́ша, що помер Сау́л, і впав і він на меча, та й помер...

І помер Саул і троє синів його, та ввесь його дім поме́рли ра́зом.

І побачили всі ізра́їльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що помер Саул та сини його, то поки́дали свої міста́ й повтікали, а филисти́мляни поприхо́дили, й осі́лися в них...

І сталося другого дня, і прийшли филисти́мляни, щоб пообдира́ти тру́пи, — та й знайшли Саула та синів його, що лежали на горі Ґілбоа.

І вони пообдира́ли його, і поне́сли го́лову його та збро́ю його, і послали в филистимські краї навко́ло, щоб сповістити в домах своїх божкі́в та наро́дові.

І вони поклали збро́ю його в домі свого бога, а го́лову його прибили в домі Даґона.

І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що́ филисти́мляни зробили Саулові,

і встали всі хоробрі, і поне́сли Саулове тіло та тіла́ синів його, і прине́сли до Явешу, та й похова́ли їхні ко́сті під дубом в Явеші, і по́стили сім день.

І помер Саул за своє беззако́ння, що він ним спроневі́рився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб ви́відати,

а не виві́дував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Дави́дові, Єссе́євому синові.

І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!

І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приво́див Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти бу́деш пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, і ти будеш князе́м над наро́дом Моїм, Ізраїлем“.

І прийшли всі Ізраїлеві старші́ в Хевро́н, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.

І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.

І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“ Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.

І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.

І осівся Дави́д у тверди́ні, тому́ назвав ім'я їй: Дави́дове Мі́сто.

І він збудува́в місто навко́ло, від Мілло́ й аж навко́ло, а Йоав віднови́в решту міста.

І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь Савао́т був із ним.

А оце го́лови Давидових ли́царів, що хоробро труди́лися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настанови́ти його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.

А оце число Давидових ли́царів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, — він махнув своїм списо́м — і побив за один раз три сотні!