circa 1380–1050 BC

The Judges & Ruth

Israel cycles through rebellion, oppression, and rescue under charismatic leaders—culminating in Ruth's faithful love story.

703 віршів · 2 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Рут 1:8бл. 1308 до н. е.

    І сказала Ноомі́ до двох своїх невісток: „Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.

  2. Рут 1:9бл. 1308 до н. е.

    Нехай Господь дасть вам, — і ви зна́йдете відпочинок кожна в домі свого мужа!“ І вона поцілувала їх, а вони підняли́ свій голос та плакали.

  3. Рут 1:10бл. 1308 до н. е.

    І вони сказали до неї: „Ні, — з тобою ми ве́рнемось до народу твого!“

  4. Рут 1:11бл. 1308 до н. е.

    А Ноомі́ сказала: „Вертайтеся, до́чки мої, — чого ви пі́дете зо мною? Чи я маю ще в утро́бі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків?

  5. Рут 1:12бл. 1308 до н. е.

    Верніться, до́чки мої, ідіть, бо я занадто стара́, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів, —

  6. Рут 1:13бл. 1308 до н. е.

    чи ж ви чекали б їх, аж поки повироста́ють? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, до́чки мої, бо мені значно гірше, як вам, — бо Господня рука знайшла мене“.

  7. Рут 1:14бл. 1308 до н. е.

    І підняли́ вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекру́ху, а Рут пригорну́лася до неї.

  8. Рут 1:15бл. 1308 до н. е.

    І сказала Ноомі: „Ось зови́ця твоя вернулася до наро́ду свого та до богів своїх, — вернися й ти за зови́цею своєю!“

  9. Рут 1:16бл. 1308 до н. е.

    А Рут відказала: „Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди пі́деш ти, туди піду́ й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Наро́д твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог.

  10. Рут 1:17бл. 1308 до н. е.

    Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою“.

  11. Рут 1:18бл. 1308 до н. е.

    І побачила Ноомі́, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її.

  12. Рут 1:19бл. 1308 до н. е.

    І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони вхо́дили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: „Чи це Ноомі́?“

  13. Рут 1:20бл. 1308 до н. е.

    А вона сказала їм: „Не кличте мене: Ноомі́, — кличте мене: Мара́, бо велику гірко́ту зробив мені Всемогу́тній.

  14. Рут 1:21бл. 1308 до н. е.

    Я замо́жною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі́, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?“

  15. Рут 1:22бл. 1308 до н. е.

    І вернулася Ноомі́ та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячме́ню.

  16. Рут 2:1бл. 1307 до н. е.

    А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового ро́ду, а ім'я́ йому Бо́аз.

  17. Рут 2:2бл. 1307 до н. е.

    І сказала моаві́тянка Рут до Ноомі́: „Піду́ но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в оча́х знайду́ милість“. А та їй сказала: „Іди, моя до́чко!“

  18. Рут 2:3бл. 1307 до н. е.

    І пішла вона, і прийшла та й збирала за женця́ми. А припа́док навів її на діля́нку поля Бо́аза, що з Елімеле́хового ро́ду.

  19. Рут 2:4бл. 1307 до н. е.

    Аж ось прийшов із Віфлеєму Бо́аз, та й сказав до женці́в: „Господь з вами!“ А вони відказали йому: „Нехай поблагосло́вить тебе Господь!“

  20. Рут 2:5бл. 1307 до н. е.

    І сказав Бо́аз до слуги свого, поставленого над женця́ми: „Чия це ді́вчина?“

  21. Рут 2:6бл. 1307 до н. е.

    І відповів той слуга, поставлений над женця́ми, і сказав: „Дівчина — моаві́тянка вона, що вернулася з Ноомі́ з моавських піль.

  22. Рут 2:7бл. 1307 до н. е.

    А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопа́ми за женця́ми! І прийшла вона, і стала від самого ра́нку й аж дотепе́р; а вдома вона була мало“.

  23. Рут 2:8бл. 1307 до н. е.

    І сказав Бо́аз до Рут: „Ото чуєш, до́чко моя, — не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівча́т.

  24. Рут 2:9бл. 1307 до н. е.

    Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти пі́деш за ними. Ось я наказав слу́гам не займати тебе. А як спрагнеш, то пі́деш до на́чинь, та й нап'єшся з того, що поначе́рпують слу́ги!“

  25. Рут 2:10бл. 1307 до н. е.

    І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“