circa 605–538 BC

The Babylonian Exile

Jerusalem falls and the temple burns; Ezekiel and Daniel minister among the exiles as Lamentations mourns the city's ruin.

1,784 віршів · 3 книг охоплено

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
Фільтрувати за книгою
  1. Єзекіїль 31:6бл. 588 до н. е.

    В його віттях ку́блилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова́ звірина́, а в його ті́ні сиділи всі числе́нні наро́ди.

  2. Єзекіїль 31:7бл. 588 до н. е.

    І був він уродли́вий висото́ю свого зро́сту, довгото́ю галу́зок своїх, бо його корінь був при великих во́дах.

  3. Єзекіїль 31:8бл. 588 до н. е.

    Ке́дри в Божому садку́ не були рівні йому, кипари́си не були́ подібні до галу́зок його, а плата́ни не були, як його ві́ття. Жодне дерево в Божому садку́ не було подібне до нього красо́ю своєю!

  4. Єзекіїль 31:9бл. 588 до н. е.

    Я оздо́бив його рясното́ю галу́зок його, і йому за́здрили всі еде́нські дерева, що в Божому садку́.

  5. Єзекіїль 31:10бл. 588 до н. е.

    Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти пови́щився зро́стом, і дав верхові́ття своє аж між хмари, і пови́щилося серце його, коли він став високим,

  6. Єзекіїль 31:11бл. 588 до н. е.

    то дай його в руку сильного з наро́дів, — він конче зробить йому за його беззако́ння, за це Я вигнав його!

  7. Єзекіїль 31:12бл. 588 до н. е.

    І ви́тяли його чужі, насильники наро́дів, і повідкида́ли його. На го́ри й на всі долини попа́дали галу́зки його, і було поламане ві́ття його по всіх потоках землі, а всі наро́ди землі повихо́дили з ті́ні його й покинули його.

  8. Єзекіїль 31:13бл. 588 до н. е.

    Над його руїнами пробува́ло все небесне пта́ство, а при галу́ззях його була всяка польова́ звірина́,

  9. Єзекіїль 31:14бл. 588 до н. е.

    щоб не пови́щувалися своїм зростом усі дере́ва при воді, і не давали свого верхові́ття поміж хмари, і не ставали у своїй ве́личі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони ві́ддані смерті до підзе́много кра́ю серед лю́дських синів, до тих, хто схо́дить до могили.

  10. Єзекіїль 31:15бл. 588 до н. е.

    Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шео́лу, учинив Я жало́бу, закрив над ними безо́дню, затримав його річки́, і була стримана велика вода, і зате́мнив над ним Лівана, а всі польові́ дере́ва помлі́ли над ним.

  11. Єзекіїль 31:16бл. 588 до н. е.

    Від гуку упа́дку його Я вчинив тремтя́чими наро́ди, коли Я зни́зив його до шео́лу з тими, що сходять до гро́бу. І поті́шилися в підзе́мному кра́ї всі еде́нські дере́ва, добі́рне та добре Лива́нське, всі, що п'ють воду.

  12. Єзекіїль 31:17бл. 588 до н. е.

    Також вони зійшли з ними до шео́лу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники́, в його тіні серед наро́дів.

  13. Єзекіїль 31:18бл. 588 до н. е.

    До ко́го став ти так подібний у славі та в великості серед еде́нських дерев? І будеш ти знижений з еде́нськими дере́вами до підземного кра́ю, посеред необрі́занців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолю́дство його, говорить Господь Бог“.

  14. Єзекіїль 32:1бл. 587 до н. е.

    І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було́ мені слово Господнє таке:

  15. Єзекіїль 32:2бл. 587 до н. е.

    „Сину лю́дський, здійми пісню жало́бную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчуко́ві з наро́дів подібний ти був, а тепер ти мов мо́рська потво́ра , — випри́скуєш воду по ріках своїх, і скаламу́чуєш воду ногами своїми, боло́тиш ти їхні річки́!

  16. Єзекіїль 32:3бл. 587 до н. е.

    Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну́ Я на тебе через збори числе́нних наро́дів, — і тебе Своїм не́водом ви́тягну!

  17. Єзекіїль 32:4бл. 587 до н. е.

    І викину зра́зу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочи́не всяке птаство небесне, і тобою наси́чу звіри́ну всієї землі.

  18. Єзекіїль 32:5бл. 587 до н. е.

    І дам твоє м'ясо на го́ри, а трупом твоїм Я долини напо́вню.

  19. Єзекіїль 32:6бл. 587 до н. е.

    І землю, де пли́ваєш ти, аж до гір напою́ її кров'ю твоєю, тобою напо́вняться рі́чища.

  20. Єзекіїль 32:7бл. 587 до н. е.

    А коли Я тебе погашу́, то небо закрию, а зо́рі його позате́мнюю, сонце — хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла.

  21. Єзекіїль 32:8бл. 587 до н. е.

    Всі світи́ла, що світять на небі, — позате́мнюю їх над тобою, і дам темно́ту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!

  22. Єзекіїль 32:9бл. 587 до н. е.

    І занепоко́ю Я серце числе́нних наро́дів, коли вість рознесу́ про руїну твою між наро́дами аж до країв, яких ти не знав.

  23. Єзекіїль 32:10бл. 587 до н. е.

    І остовпі́ють числе́нні наро́ди з-за тебе, а їхні царі затремтя́ть через тебе в страху́, як буду маха́ти мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого́.

  24. Єзекіїль 32:11бл. 587 до н. е.

    Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського при́йде на тебе!

  25. Єзекіїль 32:12бл. 587 до н. е.

    Мечами хоробрих Я порозкида́ю твоє многолю́дство. Усі вони — наси́льники наро́дів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолю́дство його буде ви́гублене.