Creation Era

Creation & The Fall

God creates the heavens and earth, forming humanity in his image before sin enters the world.

138 віршів · 1 книга охоплена

Вірші цього періоду

Порядок Писання За датою
  1. Буття 2:20бл. 4004 до н. е.

    І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

  2. Буття 2:21бл. 4004 до н. е.

    І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

  3. Буття 2:22бл. 4004 до н. е.

    І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

  4. Буття 2:23бл. 4004 до н. е.

    І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

  5. Буття 2:24бл. 4004 до н. е.

    Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.

  6. Буття 2:25бл. 4004 до н. е.

    І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

  7. Буття 3:1бл. 4004 до н. е.

    Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

  8. Буття 3:2бл. 4004 до н. е.

    І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

  9. Буття 3:3бл. 4004 до н. е.

    але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

  10. Буття 3:4бл. 4004 до н. е.

    І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

  11. Буття 3:5бл. 4004 до н. е.

    Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

  12. Буття 3:6бл. 4004 до н. е.

    І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

  13. Буття 3:7бл. 4004 до н. е.

    І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

  14. Буття 3:8бл. 4004 до н. е.

    І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

  15. Буття 3:9бл. 4004 до н. е.

    І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

  16. Буття 3:10бл. 4004 до н. е.

    А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

  17. Буття 3:11бл. 4004 до н. е.

    І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

  18. Буття 3:12бл. 4004 до н. е.

    А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

  19. Буття 3:13бл. 4004 до н. е.

    Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

  20. Буття 3:14бл. 4004 до н. е.

    І до змія сказав Господь Бог: „За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

  21. Буття 3:15бл. 4004 до н. е.

    І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

  22. Буття 3:16бл. 4004 до н. е.

    До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

  23. Буття 3:17бл. 4004 до н. е.

    І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

  24. Буття 3:18бл. 4004 до н. е.

    Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

  25. Буття 3:19бл. 4004 до н. е.

    У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.